Documentos de Académico
Documentos de Profesional
Documentos de Cultura
МАЯК
âèäàºòüñÿ ç ëþòîãî 1930 ðîêó
ó «Ìàÿêà».
Äëÿ ÷èòà÷³â
ãàçåòè –
íåçàáóòíÿ äàòà.
² äîáðèõ ñë³â
íåâè÷åðïíà ð³êà
dzã𳺠äóøó,
¹ 14 (10530), ñåðåäà, 24 ëþòîãî 2010 ðîêó ïîäàðóº ñâÿòî!
Ç íåçì³ííîþ ïîâàãîþ.
Áîãîäóõ³âñüêèé ì³ñüêèé ãîëîâà Â.ÁªËÈÉ Про нас, сьогоднішніх творців “Маяка”,
читайте на 4й сторінці.
2 24 ëþòîãî 2010 ðîêó, середа
Ñëîâî äî ÷èòà÷à
ÃÎËÎÑ ÍÀÐÎÄÓ мало змінилося
редакторів і жур"
СЛОВО ДО Ì³ñöåâà ïðåñà íà Áîãîäóõ³âùèí³ ïðîéøëà íåïðîñòèé øëÿõ ðîç-
âèòêó ³ âäîñêîíàëåííÿ. ³ä ïåðøèõ ðîçïîâñþäæóâà÷³â ïðàâäè-
налістів (декотрі,
як Микола Каліні"
ЧИТАЧІВ, âîãî ñëîâà – êîáçàð³â ³ ë³ðíèê³â – âîíà çàëèøàºòüñÿ ãîëîñîì íà-
ðîäó, éîãî çàõèñíèêîì, à ³íêîëè – ³ ìóäðèì â÷èòåëåì.
ченко, Михайло
Тимченко, Семен
СУДДІВ НАШИХ Н авіть за часів жорстокої цензури вперше за багато років у про"
серед ідеологічної полови статей, вінційних містах зазвучало друко"
Зимич, Василь
Усатий, Віра Яро"
ва та ін. віддали га"
що вихваляли існуючий лад, допитливий ване українське слово.
Âåëüìèøàíîâí³ ÷èòà÷³! читач міг відшукати зерна правди. Зо" Богодухівська газета «Вісти» 1918 зеті по 40 років
Íà íàøîìó êàëåíäàð³ – ñâÿòî. Ðà - лоті зерна Істини! Тож читати старі га" і 20"х років минулого століття була свого трудового
éîíí³é ãàçåò³ – â³ñ³ìäåñÿò! Çà äîá- зети і цікаво, і корисно. До того ж вони передвісником, першою ластівкою життя), та безпе"
ðîþ òðàäèö³ºþ, ï³äáèâàþ÷è речним є те, що кожен з них залишив
– певний етап історії, відмовлятись від районної газети від початку 30"х років,
ï³äñóìêè ÷åðãîâîãî äåñÿòèë³òòÿ, свій слід в історії краю, в історії газети.
ìè çãàäóºìî íàø³ ïåðøîâèòî-
якої було б нерозумно. Бо саме рево" котра впродовж 80 років виходила і ви"
Сьогодні районна газета вже не та,
êè, íàøèõ ïîïåðåäíèê³â,à çàîä- люційні події 1917 року дали поштовх до ходить стабільно і регулярно (за винят"
якою була на зорі свого існування. Вона
íî - ÷àñè, â ÿêèõ ¿ì âèïàëî æèòè розвитку місцевої преси і головне – ком періоду фашистської окупації). Не"
стала ближчою до людей, тим інстру"
é òâîðèòè ãàçåòó, êîòð³é ñóäèëîñÿ ïåðåæèòè ментом, який єднає громаду. Змінилося
íå îäíå ëèõîë³òòÿ, ÿê, âðåøò³, é íàøîìó íà- обличчя газети, якість друку. Однак за"
ðîäîâ³. ÔÎÒÎÔÀÊÒ Ç ÌÈÍÓËÎÃÎ лишилися традиції, започатковані ще в
Âïðîäîâæ ðîêó ï³ä ðóáðèêîþ «Ìàÿêó - 80»
ìè äðóêóâàëè àðõ³âè ãàçåòè, ³ñòîðè÷í³ â³äî-
далекому минулому. Світле, в зелених
ìîñò³, ö³êàâ³ ôàêòè ç æèòòÿ «ðàéîíêè». кольорах, як сама Весна, диво прихо"
Ñïðàâä³, ïåðîì íàøî¿ ðåäàêö³¿ çà 80 ðîê³â дить в кожний дім і холодної зими, і спе"
íàïèñàíî ñèëó – ñèëåííó ³íôîðìàö³é, çäàò- котного літа, щоб для шанувальників
íèõ òîðêíóòèñÿ â äóø³ êîæíîãî íàé÷óòëèâ³- районки настала сокровенна мить –
øî¿ ñòðóíè. Ñàìå çàâäÿêè íàø³é – âàø³é ãà- розгорнути газету і під шелест паперу
çåò³! - âñå ì³ñòî ³ ðàéîí ä³çíàþòüñÿ ïðî çäî- поринути в історію і сьогодення свого
áóòêè ³ ïðîáëåìè Áîãîäóõ³âùèíè. міста, свого села, своєї громади.
Ñàìå âè, ÷èòà÷³, äëÿ íàñ,«ìàÿê³âö³â», -
ïåðø³ ñóää³ é ïîðàäíèêè. Ò³ëüêè âè ìîæåòå 80"річний ювілей – це свято не лише
òî÷íî ï³äì³òèòè ùèð³ñòü ÷è ôàëüøèâ³ñòü äó- газетярів, а перш за все – читачів, котрі
ìîê, ÿêèìè ìè ä³ëèìîñÿ íà ñòîð³íêàõ íàøî¿ ç
âàìè ãàçåòè. À ìè, ç³ ñâîãî áîêó, ïðàãíåìî передплачували, читали улюблену газе"
âêëàäàòè ó êîæåí íîìåð ãàçåòè ÷àñòî÷êó ñâ ту, чим робили журналістську працю не"
äóø³. Ìàºìî ñâÿòå áàæàííÿ - çðîáèòè ãàçåòó обхідною і потрібною. Тож низький уклін
ùîðàçó êðàùîþ. Îö³íêó íàøèì çóñèëëÿì, çâè- і читачам, і газетярам, і друкарям усіх
÷àéíî, ðîáèòå âè: çà îñòàíí³ 5 ðîê³â íàêëàä поколінь, котрі спільними зусиллями
ãàçåòè çá³ëüøèâñÿ óäâ³÷³. ², ñïîä³âàºìîñü, öå
íå ìåæà, ëàâè íàøèõ ïðèõèëüíèê³â ³ ïîö³íî-
âóâà÷³â ïîïîâíþâàòèìóòüñÿ ç êîæíèì ðîêîì.
50-ò³ ðîêè ìèíóëîãî ñòîë³òòÿ зробили сьогоднішнє свято реальним і
здійсненним.
Ëèøå ó ò³ñí³é ñï³âïðàö³ ðàçîì ç âàìè ìè çìî- Çàâ³äóþ÷à ðàéîííîþ á³áë³îòåêîþ Î.Ï. Êëèì÷åíêî çíàéîìèòü
æåìî çðîáèòè íàø óëþáëåíèé «Ìàÿê» - ãàçå- Наталія М ОГИЛЕВСЬКА,
òîþ êðàùîþ ç êðàùèõ. êîëãîñïíèöü ç íîâèíàìè â “Ìàÿêó” журналіст
ÁÓÄÜÌÎ
á³îõ³ì³êà ó Õàðêîâ³ é Ìîñêâ³, ïåðåäàâàâ â³ò÷èçíÿíèé äîñâ³ä ó
öàðèí³ á³îõ³ì³¿ ó Ïîëüù³, çàõèñòèâ äîêòîðñüêó äèñåðòàö³þ ó
Корж Олег Євгенович – íàéìîëîäøèé ÷ëåí êî- Ôðàíö³¿. Ìîëîäøèé Àíäð³é – ìàéáóòí³é êîìï’þòåðíèé ãåí³é,
ëåêòèâó ðåäàêö³¿. Ìຠâèùó îñâ³òó – çà ïëå÷èìà óí³âåðñèòåò ïîêè ùî ñòóäåíò-òðåòüîêóðñíèê ÕÍÓÐÅ.
áóä³âíèöòâà òà àðõ³òåê-
ÇÍÀÉÎ̲!
òóðè. Ïðàöþþ÷è êîðåñ-
ïîíäåíòîì ãàçåòè, øâèä-
êî çíàõîäèòü êîíòàêò ç³ Шигимага Ліна Юргіо – çàâ³äóâà÷êà êîìï’þ-
ñï³âðîçìîâíèêîì, â³äçíà- òåðíîãî â³ää³ëó. Ðîäîì ç äàëåêî¿ Ïðèáàëòèêè, ç ì³ñòà ˳ºïà¿.
÷àºòüñÿ óì³ííÿì äîáóòè Êîëè â 1990
ìàêñèìóì ³íôîðìàö³¿. ðîö³ ïåðå¿õàëà
æèòè äî Áîãîäóõîâà, íå ëèøå øâèäêî ïðèçâè÷à¿ëàñÿ äî ì³ñöåâî-
Áðàâ ó÷àñòü ó ñòàæóâàíí³
ãî æèòòÿ, à é çàõîäèëàñÿ âèâ÷àòè óêðà¿íñüêó ìîâó. Ñüîãîäí³
â êîìåðö³éíèõ ãàçåòàõ. çíຠ¿¿ íå ã³ðøå â³ä óðîäæåíöÿ Áîãîäóõîâà. Ïî÷èíàëà ïðàöþâà-
Ìຠæèòòºâå êðåäî: òè â “ðàéîíö³” äðóêàðêîþ, ïîãëèáëþâàëà ñâî¿ çíàííÿ ç ìîâè ³
«Êðîêóâàòè â íîãó ç â÷èëàñÿ øâèäêî íàáèðàòè òåêñò. Ìèíóëî 15 ðîê³â, ³ êðàùîãî
æèòòÿì». Öå äîïîìàãຠäèçàéíåðà òà ñïåö³àë³ñòà ç âåðñòêè ãàçåòè ãîä³ é øóêàòè. Ó
éîìó ó ïîâñÿêäåíí³é ðî- êîæíîìó íîìåð³ ãàçåòè âîíà äåìîíñòðóº ñâ³é äèçàéíåðñüêèé
áîò³. ñìàê, óì³ííÿ ï³äáèðàòè ³ ðîçòàøîâóâàòè ìàòåð³àëè, ñâ³òëèíè,
Çàõîïëþºòüñÿ ñïîðòîì, ðàìêè, ìàëþíêè – ñëîâîì âñå òå, ùî ðîáèòü «Ìàÿê» ïðèâàáëè-
êíèãàìè, íàóêîâèìè íî- âèì ³ î÷³êóâàíèì.
âèíêàìè. ¯¿ æèòòºâå êðåäî: «Â æèòò³ ìຠáóòè âñå ãàðìîí³éíèì: ³
çì³ñò, ³ ôîðìà, ³ äóìêè òîãî, õòî òâîðèòü öþ ãàðìîí³þ». Ãàð-
ìîí³éíîþ ëþäè-
íîþ âèðîñëà ¿¿ äîíüêà ²ëîíà – ìàéáóòí³é ïåäàãîã, ñòóäåíòêà-
Рагімова Тетяна Юсубівна – ãîëîâíèé áóõ- àêòèâ³ñòêà, ñòàðîñòà ãðóïè.
ãàëòåð. Âïðîäîâæ 14 ðîê³â ðîáîòè â ðåäàêö³¿ íå ìàëà æîäíèõ
ïðîáëåì ç ô³íàíñîâèìè ñïðàâàìè ãàçåòè. Åêîíîì³÷í³ ïîêàçíèêè
áîãîäóõ³âñüêî¿ “ðàéîíêè” ñüîãîäí³ îäí³ ç êðàùèõ â îáëàñò³. Âè¿ç-
äèëà ç îáì³íó äîñâ³äîì äî ðåäàêö³é êîìåðö³éíèõ ãàçåò, âñå íîâå Овчаренко Світлана Віталіївна –
ïðàãíå çàñòîñîâóâàòè â «Ìàÿêó». ïðàö³âíèê ðàéîííî¿ ãàçåòè ç ðåêëàìè, ñåêðåòàð-êóð’ºð. Çà ôà-
Ãîëîâíå æèòòºâå êðåäî: «Æèòè â çëàãîä³ ç ñîáîþ». õîì – áóõãàëòåð. Ïðèéøëà ïðàöþâàòè â ðåäàêö³þ ó 2001 ðîö³
Ëþáèòü çàéìàòèñÿ äîìàøí³ìè ñïðàâàìè, â’ÿçàòè, ÷èòàòè, à ³ øâèäêî ñòàëà â êîëåêòèâ³ ïîòð³áíîþ ³ íåçàì³ííîþ. Ïðè-
ùå – ïîäîðîæóâàòè, ùîá íàêîïè÷óâàòè çíàííÿ ³ ïîçèòèâí³ åìîö³¿. â³òíà ³ êîìóí³êàáåëüíà, â쳺 âåñòè ïåðåìîâèíè ç ðåêëàìîäàâ-
Çàêîõàíà â êâ³òè, ïåðåòâîðèëà ñâ³é êàá³íåò ó êâ³òó÷èé îàçèñ. öÿìè àáî æ ïðîñòî âèñëóõàòè â³äâ³äóâà÷à ðåäàêö³¿, ùîñü ïî-
Àêòèâíî çàéìàºòüñÿ ñïîðòîì, ðàäèòè, ï³äêàçàòè.  óñï³øí³é ðåêëàìí³é ä³ÿëüíîñò³ «Ìàÿêà»
Ïèøàºòüñÿ ñâî¿ìè ä³òüìè. Ñèí ªâãåí – àðõ³òåêòîð, ïðîæèâຠº ³ ¿¿ îñîáèñòà çàñëóãà. Êî-
ó Êèºâ³, çàõîïëþºòüñÿ àëüòåðíàòèâíîþ ìóçèêîþ. Äîíüêà Îëåíà õàºòüñÿ ó êâ³òàõ, ÿêèõ áà-
çàê³í÷óº ÕÀ², â³ëüíèé ÷àñ â³ääຠêîìï’þòåðó. ãàòî, çàâäÿêè ¿¿ óì³ëèì
ðóêàì, ³ â ïðèì³ùåíí³ ðå-
äàêö³¿, ³ íà êâ³òíèêó. Õî-
ðîøà ãîñïîäèíÿ: ñìà÷íî
Солошенко Лариса Олександрівна – ãîòóº, îñîáëèâî ñòðàâè
îïåðàòîð êîìï’þòåðíîãî íàáîðó. Â «Ìàÿêó» ïðàöþº 2 ðîêè, äî ìîëäàâñüêî¿ êóõí³, òàê ÿê
öüîãî áóëà ãîëîâíèì ñïåö³àë³ñòîì ðàéîííîãî â³ää³ëó îñâ³òè. Ëþ- 7 ðîê³â ïðîæèâàëà â Ìîë-
äèíà îñâ³÷åíà, äîáðå çíຠð³äíó ìîâó, ùî º íåìàëîâàæëèâèì ôàê- äîâ³.
òîðîì äëÿ óñï³øíîñò³ ³ ïîïóëÿðíîñò³ ãàçåòè.  ðåäàêö³¿ ¿¿ íàçèâà- Æèòòºâå êðåäî: «Ïîñà-
þòü «ñêàðáíèöåþ óñíî¿ íàðîäíî¿ òâîð÷îñò³». Ó ðîçìîâ³ â쳺 âñòà- äèòè êâ³òêó îçíà÷ຠçðî-
âèòè äîòåïíå ñë³âöå. Ïî íàòóð³ – îïòèì³ñòêà, çàâæäè äîòðèìóº áèòè ïåðøèé êðîê äî êðà-
ñâîãî ñëîâà ³ ïîâàæຠëþäåé, ÿê³ òåæ óì³þòü òðèìàòè äàíå ñëî- ñèâîãî æèòòÿ».
âî. Ïèøàºòüñÿ äâîìà ñèíà-
Æèòòºâå êðåäî: «Ãîëîâíå â æèòò³ – çäîðîâ’ÿ. Íà æàëü, ðî- ìè. Àðòóð íàâ÷àºòüñÿ â
çó쳺ø öå ëèøå òîä³, êîëè éîãî âòðà÷àºø». Àêàäå쳿 ô³çè÷íî¿ êóëüòó-
Ñâî¿ì îïòèì³çìîì çàïàëþº êîëåã, à öå, â ñâîþ ÷åðãó, äîïîìàãຠðè, Âîëîäèìèð – âèïóñê-
êîëåêòèâó ðåäàêö³¿ ãóðòîì äîëàòè âñ³ íåãàðàçäè. íèê ë³öåþ ¹ 3.
ÐÅÒÐÎÀËÜÁÎÌ ”ÌÀßʲÂֲ”
1975 ð³ê 1990 ð³ê
ÍÀز ÏÎ̲×ÍÈÊÈ Живе у Хрущовій Микитівці ровесник «Мая" ÒÂί ËÞÄÈ. ÁÎÃÎÄÓÕ²ÂÙÈÍÎ
ка» " Г.І.Калініченко. Григорій Ілліч народив"
Ìàéæå ï³âñòîë³òòÿ - ся у лютому 1930"го року в селі Сінному. своїми синами – Ана"
Ðîâåñíèê «Ìàÿêà»
толієм і Володимиром,
О сь, зокре"
ма, читає"
мо: “Разом з інши"
мається і старший економіст Т.О.Оста"
хова. Небагато вільного часу у неї. Адже
вона і секретар партійної організації ав"
Áàæàºìî âàì íåçãàñè-
ìîãî âîãíèêó òâîð-
÷îñò³, âïðàâíîãî ïåðà,
ми підприємства" топідприємства. Але Тетяна Олександ" ìàéñòåðíîãî çëåòó,
ми й організаціями рівна все ж знаходить хвилину написати ÿñêðàâèõ ³äåé ³ âèñîêî-
району активно включилися у виконан" замітку в районну газету, статтю на пар" ãî ðåéòèíãó. Õàé áó-
ня планів і соціалістичних зобов’язань тійну чи господарську тему. Вона – ак" äóòü çâàæåíèìè âàø³
завершального року п’ятирічки праців" тивний наш дописувач. äóìêè, ïàòð³îòè÷íè-
ники автотранспортного підприємства Тетяна Олександрівна повідомляє про ìè ñåðöÿ!
№ 20333. Треба виконати великий об" підвищені соціалістичні зобов’язання, Çè÷èìî, ùîá ìèð, äîá-
сяг робіт по перевезенню народногос"
подарських вантажів і пасажирів. Нема"
взяті колективом на честь ювілею вож"
дя, який обсяг робіт вирішено зробити в Òðèäöÿòü ðîê³â ïîòîìó ðî òà äîñòàòîê ïàíó-
âàëè ó âàøèõ îñåëÿõ, à
ле навантаження і в економічної служ" день суботника. ðåäàêö³éíà ïîøòà
би підприємства. Це своєрідний штаб,
де своєчасно підбиваються підсумки
Чимало кореспонденцій, підготовлених Ч имало матеріалів за підписом Остахової розмістив наш
«Маяк» за останні десятиріччя. Матеріали Тетяни Олек"
Т.О.Остаховою, опублікувала наша га" сандрівни, як і тридцять років тому, відзначаються актуальні"
ðÿñí³ëà ïîäÿêàìè çà
âàøó ñêëàäíó, àëå òàêó
соціалістичного змагання, доводяться зета. Її матеріали відзначаються глиби" стю, соціальною спрямованістю. ïîòð³áíó çåìëÿêàì,
планові завдання, проводиться аналіз ною змісту, чіткою аргументацією. І зараз наші читачі часто зустрічають на шпальтах газети ïðàöþ.
техніко"експлуатаційних показників ви" матеріали з відділення НАСК «Оранта», яке Т.Остахова очо"
конання планів і соціалістичних зобо" П’ятдесятиріччя «Маяка» – це свято. лює впродовж тривалого часу. Àäì³í³ñòðàö³ÿ òà
в’язань бригадами, окремими трудівни" Свято для всіх нас, свято для активного Отже, свято газети – це визначний день і для активного допи" ïðîôñï³ëêîâèé
ками, підприємствами в цілому. робкора Тетяни Олександрівни Оста" сувача, колишнього робкора, Тетяни Остахової. êîì³òåò ÎÍÂÊ
Цими питаннями повсякденно зай" хової”. В. ОКСЕНИЧ
24 ëþòîãî 2010 ðîêó, середа 7
ÆÓÐÍÀ˲ÑÒÑÜÊÅ ÐÎÇÑ˲ÄÓÂÀÍÍß
Ãàçåòó íàáðàíî ³ çâåðñòàíî ó êîìï’þòåðíîìó öåíòð³ ðåäàêö³¿ ãàçåòè «ÌÀßÊ» çà àäðåñîþ: ì. Áîãîäóõ³â, âóë. Óðèöüêîãî,19.
Íàäðóêîâàíî â äðóêàðí³ “Íîðìàëüí³ ö³íè” ÔÎÏ Ãàéäåíêî Â.²., ì. Õàðê³â, âóë. Òàðàñ³âñüêà, 2-À. Òåë. (057) 732-34-00. Îáñÿã - 2 äðóêîâàí³ àðêóø³. Íàêëàä 4707. Çàì. .